Про зміну клімату, забруднення довкілля та необхідність сортувати відходи школярі сьогодні чують досить часто. Але між знанням про екологічні проблеми та розумінням того, що саме можна зробити у власній школі, дворі чи місті, усе ще залишається велика відстань.

Саме її був покликаний скоротити проєкт «Зелена школа», який ГО «Кроківня» реалізувало у Білій Церкві. Його основна ідея — показати молоді екологічні звички як практичний інструмент для роботи з міським середовищем.

Учасники проєкту говорили про майбутнє Білої Церкви, вчилися компостувати органічні відходи, оцінювали екосистмні послуги зелених насаджень, працювали над створенням зелених просторів й так перейшли від обговорення проблем до конкретних дій.

Якою може бути Біла Церква у 2050 році?

Проєкт розпочався з розмови про місто та його майбутнє.

Під час воркшопу разом з урбаністами Семеном Верхоглядовим та Антоном Воловичем учасники говорили про екологічні виклики Білої Церкви: стан річки Рось, зелених зон, ґрунтів, поводження з відходами, транспорт та вплив міста на довкілля.

Проте завданням було не просто назвати проблеми.

Школярі об’єдналися в команди та спробували уявити, якою може бути Біла Церква у 2050 році і які рішення необхідні для того, щоб місто стало більш сталим та комфортним для життя.

Серед запропонованих ідей — природні системи управління дощовою водою, дощові сади, розвиток зручного електричного громадського транспорту, збереження та поєднання зелених територій у єдину мережу.

Так учасники вперше спробували подивитися на місто не лише як його мешканці, а як люди, здатні впливати на те, яким воно стане через десять, двадцять чи тридцять років.

Важливо було також показати, що великі міські зміни складаються з багатьох локальних рішень. Частина з них може починатися просто на території школи.

Органічні відходи, які не стають сміттям

Однією з таких практик стало компостування.

Значну частину побутових відходів становить органіка: залишки їжі, овочів і фруктів, листя та інші матеріали природного походження. Потрапляючи разом з іншими відходами на полігони, вони втрачають можливість повернутися до природного циклу.

Під час зустрічі з головою ГО «Маріуполь нуль відходів» Наталією Гаєцькою учасники розбиралися, що відбувається з органічними відходами та як із ними можна працювати інакше.

Школярі познайомилися з різними способами компостування, зокрема використанням ЕМ-відер та бокаші, а після теоретичної частини перейшли до практики. На території дошкільного закладу освіти запустили вуличне компостування.

Це невелике втручання, яке водночас добре демонструє принцип циркулярності: те, що зазвичай сприймається як сміття, може стати ресурсом. Органічні відходи не потрібно вивозити на полігон — після компостування вони перетворюються на матеріал, який можна використати для догляду за клумбами та іншими зеленими зонами.

Для освітнього закладу це також можливість перетворити екологічну практику на постійний навчальний процес: учні можуть спостерігати за ним, підтримувати компостування та бачити його результат безпосередньо на своїй території.

Дерево як частина міської інфраструктури

Ще один блок «Зеленої школи» був присвячений міським деревам.

Зазвичай їхню цінність складно побачити у цифрах. Дерево створює затінок, затримує воду під час опадів, поглинає вуглець та забруднювальні речовини, знижує температуру навколо себе й формує комфортніше міське середовище. Проте більшість цих функцій залишаються для людини майже невидимими.

Разом із географом Миколою Ставничим учасники вчилися оцінювати дерева та надані ними екосистемні послуги.

Для цього школярі вийшли на територію школи та почали працювати вже як дослідники: визначали види дерев, вимірювали параметри стовбурів і крон та вносили отримані дані до інструментів i-Tree.

Такі розрахунки дозволяють приблизно оцінити, скільки дощової води може затримувати дерево, скільки вуглецю воно накопичує та який внесок робить в очищення повітря. І це змінює спосіб його сприйняття. Дерево і елемент благоустрою, і частина міської зеленої інфраструктури, яка щодня виконує цілком вимірювану роботу.

Від знань — до власного шкільного простору

«Зелена школа» побудована так, щоб кожна тема мала практичне продовження.

Тому проєкт не обмежувався лекціями та воркшопами. Його результатом мають стати й фізичні зміни на території закладів освіти.

Поряд із компостуванням учасники попрацювали над створенням і розвитком зелених зон. На шкільному подвір’ї з’явилися клумби з багаторічними рослинами та будиночок для комах-запилювачів.

Так школа поступово стає своєрідною лабораторією просто неба, де можна почути про біорізноманіття, кліматичну адаптацію чи циркулярне використання ресурсів та побачити, як ці принципи працюють у житті.

До роботи з молоддю долучилася також Альона Колотницька, засновниця МБФ «Місто Парк», яка працює з темами якісного міського середовища та залученням громади до його розвитку.

Таким чином, школярі отримали можливість поспілкуватися з людьми, які працюють з міським плануванням, екологією, відходами, даними та громадськими просторами у своїй професійній діяльності.

Що після завершення проєкту?

Один із важливих принципів «Зеленої школи» — створити результат, який не зникне одразу після останнього воркшопу. На території освтініх закладів залишилися компостери, нові зелені елементи створені учасниками практики. Педагоги зможуть продовжувати використовувати отриманий досвід у роботі з іншими учнями.

Проте не менш важливо те, що залишається у самих учасників. За час проєкту вони пройшли шлях від розмови про глобальні екологічні проблеми до роботи з конкретним деревом, компостером та частиною шкільного подвір’я.

І саме в цьому полягає основна ідея «Зеленої школи»: показати, що зміни у місті не завжди починаються з великих бюджетів та масштабних програм. Іноді вони починаються з простого запитання: що ми можемо змінити тут і зараз?

Команда Кроківні працює над тим, щоб проєкт “Зелена школа” отримав продовження, що дасть можливість залучити ще більше молоді та поширити ще більше тем пов’язаних зі сталим розвитком наших громад.

За посиланням можна користуватись матеріалами та дізнатися більше про проєкт: https://www.krokivnia.org/projects/greenschool

Публікацію підготував: Антон Волович, урбаніст ГО «Кроківня»

• Долучайтеся до інстаграм сторінки: https://www.instagram.com/krokivnia

Зелений вал 19.08.2026