Німецька організація Austausch e.V. відкрила хаб GreenRoots Hub у Дніпрі, щоб громади прифронтових регіонів могли самі відновлювати своє довкілля. Розповідаємо, як він працює і що вже зробили перші десять команд.

Благодійна організація «ГРІНРУТСХАБ – РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ», створена німецькою громадською організацією Austausch e.V. за підтримки німецької благодійної організації Brot für die Welt. У Дніпрі працює наш фізичний простір, де ми проводимо партнерські зустрічі, лекції та майстер-класи. Тут можна безкоштовно провести власний захід – а ми допоможемо з організацією. Хаб відкритий для освітніх, культурних, екологічних і ком’юніті-подій будь-якого формату: лекцій, тренінгів, майстер-класів, кінопоказів, книжкових клубів, нетворкінгів, стратегічних сесій, презентацій і творчих зустрічей.

Перший великий проєкт хабу – конкурс субгрантів Resilient Roots:

• 91 заявка від громадських організацій та ініціатив
• 6 прифронтових областей: Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська
• 10 переможців, яких обрала незалежна комісія за участі Austausch e.V., ГО «Екодія» та ГО «EcoClub Rivne».

Проєкти працюють у п’яти напрямах: відновлення водних ресурсів, доступ до чистої води, відновлення зелених насаджень, очищення ґрунтів і компостування. Нижче – всі десять, згруповані за темами.

Земля після вибухів і нафти

Відновлення забрудненої екосистеми Немишлянського району Харкова

м. Харків, ГО «е-Діалог»

Після атаки на нафтобазу у 2024 році близько 800 тонн нафтопродуктів потрапили в ґрунти житлового кварталу. Команда пілотує підхід до очищення ґрунтів і відновлення екосистеми району.

Що вже зроблено: обстежено 10 домогосподарств і з’ясовано, як мешканці користуються забрудненими ґрунтами та водними джерелами. На основі цих даних і наявних екологічних досліджень команда визначила, які загрози справді становлять ризик для людей і довкілля.

Живі степи – стійкі громади: повоєнне відновлення пасовищ і сіножатей

Херсонська та Одеська області, ГО «Рівайлдінг Україна».

Команда розробляє методику прискореного відновлення степу, пошкодженого війною: місцеве сіно з насінням, пересадка дернини, підсів степових видів. Результати порівнюватимуть із ділянками, що відновлюються природно, щоб отримати просту модель, яку можна повторити на інших постраждалих територіях. Відновлений степ на деградованих орних землях швидше повертає ґрунтам родючість, структуру і здатність до самоочищення.

Що вже зроблено: чотири польові експедиції на деокупованих територіях Херсонщини та Миколаївщини і на колишньому Тарутинському військовому полігоні в Одеській області. Дослідники обстежили 5 капонірів і 24 вибухові вирви, зробили 141 геоботанічний опис і перевірили ґрунти портативним рентгенофлуоресцентним аналізатором на важкі метали та токсичні елементи. За цими даними визначено ділянки, з яких почнеться відновлення.

Екологічне відновлення Вільнянщини: регенеративні практики для стійкості домогосподарств і жінок

Вільнянська громада, Запорізька область, ГО «Ґендерний креативний простір»

Проєкт навчає родини регенеративного землеробства – вермикультури, сидератів і фіторемедіації. Особлива увага приділяється тепличним господарствам і родинам ВПО.

Що вже зроблено: експрес-діагностика ґрунтів у понад 200 жіночих домогосподарствах, зокрема в теплицях переселенців. Понад 150 родин отримали індивідуальні консультації, як зберегти родючість. Громаді передали понад 200 кг насіння сидератів – рослин, що природно очищують і розпушують землю, – ними засіяно понад 3 га. Понад 100 домогосподарств вирощують рослини-гіперакумулятори, які витягують важкі метали з верхнього шару ґрунту. 25 родин отримали черв’яків-старателів для виробництва біогумусу, понад 30 – плоскорізи Фокіна для обробітку без оранки. Для місцевих жінок провели серію тренінгів з вермикультивування та регенеративних практик.

Вода: від криниць до лиманів

Чиста вода – здорове майбутнє

Нова Одеса, Миколаївська область, ГО «Химери дикого степу»

Інвентаризація місцевих джерел, моніторинг якості води, впорядкування природних джерел і криниць та просвіта про безпечне водокористування.

Що вже зроблено: разом із місцевими активістами команда обстежила понад 50 джерел, історичних криниць і свердловин та відібрала 50 проб води на аналіз. Завдяки активістам про проєкт дізналося більше мешканців і більше людей тепер хочуть берегти свою воду.

LIMAN REEF: відновлення лиманних екосистем через природоорієнтовані рішення

Коблівська, Березанська та Чорноморська громади, Миколаївська область,  ГО «Кінбурн»

У лиманах встановлюють штучні рифи. На них оселяться організми-біофільтратори, які очищують воду, повертають біорізноманіття і запускають природне самоочищення водойм.

Зелений захист і простори для відновлення

Простір відновлення: лавандовий лабіринт

м. Запоріжжя, ГО «Маю право дихати»

У парку «Веселка» з’явився лавандовий лабіринт: 1100 кущів на 800 м². Висаджувати їх прийшли близько пів сотні містян. Лабіринт водночас екологічне рішення для міста і тихе місце, де мешканці, ветерани та переселенці можуть відновити сили.

Смарагдовий бар’єр: відновлення полезахисних смуг Тузлівських лиманів

Лиманська громада, Одеська область, ГО «Блакитна хвиля»

1500 дерев і 2000 кущів уздовж меж Національного природного парку «Тузлівські лимани» захистять поля від ерозії, збережуть родючість ґрунтів і не дадуть незаконно розорювати заповідний степ.

Відходи як ресурс

Еко-стійкість Херсона: децентралізоване управління біовідходами

м. Херсон, ГО «Екологічні новини»

250 домогосподарств компостуватимуть органіку вдома, а для громади запрацює спільний компостер. Це менше сміття на полігоні, менше викидів метану і менше ризиків для комунальників, які працюють під обстрілами. Проєкт – пілотна перевірка рішень Місцевого плану управління відходами. Партнери: Херсонська міська територіальна громада, КП «Парки Херсона», КП «Екополіс», квартальні комітети, ОСББ, постачальники та логісти.

Живий ґрунт: компостування замість спалювання

Криве Озеро, Миколаївська область, ГО «Кривоозерська платформа розвитку»

Комунальні та освітні заклади громади перестають палити листя і рослинні рештки – натомість компостують. Компост повертається в ґрунт, зменшує викиди метану і допомагає землі тримати вологу в дедалі посушливіші роки.

Що вже зроблено: працівники закладів освіти навчилися користуватися компостером, сортувати органіку й доглядати за компостом, а також використовувати компостування в екологічному вихованні. Діти в ігровій формі дізналися, що можна компостувати, чому не варто палити листя і як органічні відходи стають корисним компостом, – і самі спробували попрацювати з компостером.

ADAPTERRA POWER: автономність, що дарує стійкість громаді

с. Зелений Гай, Дніпропетровська область, ГО РЦ «Зелений Гай»

На базі реабілітаційного центру команда будує замкнений цикл: органічні відходи йдуть у біогазову установку, вода очищується системою біоплато, а нові дерева захищають територію від суховіїв. Модель розраховано на те, щоб її перейняли інші прифронтові громади.

Зараз усі десять команд активно втілюють свої проєкти. Ми відстежуємо прогрес і разом шукаємо рішення поточних викликів, а ментори супроводжують команди й діляться практичним досвідом. Разом із командами ми проводимо онлайн-заходи. Наприкінці серпня відбулася лекція «Як аномальна спека впливає на навколишнє середовище», а в межах Українського кліматичного тижня запланована зустріч про компостування.

Відновлення України – це не лише відбудова мостів і будинків. Це також живі ґрунти, чиста вода, степ і ліс, а ще сильні місцеві громади, які про них дбають. Тому ми й надалі створюватимемо можливості для екоактивістів і громадських організацій у прифронтових регіонах – щоб їхні проєкти робили життя людей кращим уже зараз.

Стежте за GreenRoots Hub і нашими проєктами:

Instagram: www.instagram.com/greenrootshub

Facebook: www.facebook.com/greenrootshub

LinkedIn: www.linkedin.com/company/greenrootshub/

З 5 до 11 жовтня по всій Україні вдруге відбудеться Український кліматичний тиждень (УКТ) — загальнонаціональний марафон подій про зміну клімату, адаптацію громад, енергетичну безпеку та зелену відбудову. Стати його частиною можуть всі охочі: достатньо лише організувати кліматичний захід і доєднати його до мережі УКТ (умови нижче).

Лекція чи дискусія, відкритий урок у школі, екологічна гра, кінопоказ, толока, виставка, воркшоп або акція — формат організатори пропонують обирати самостійно. Головне, щоб подія допомагала говорити про кліматичну кризу та рішення, які можна впроваджувати вже сьогодні.

Цьогоріч у центрі Українського кліматичного тижня — зв’язок зміни клімату з різними сферами нашого життя. Організатори прагнуть показати, що кліматичні рішення — це не лише про захист довкілля, а й про енергетичну безпеку, інклюзивність, освіту та відбудову України. 

Руйнівна війна росії щодня завдає масштабної шкоди українському довкіллю та посилює кліматичні виклики у всьому світі. Водночас рішення, які Україна ухвалює сьогодні у сфері енергетики, відбудови міст і громад, транспорту та використання природних ресурсів, визначатимуть їхню стійкість на десятиліття вперед.

Саме тому організатори УКТ закликають об’єднувати зусилля громадян, місцевої влади, освітніх закладів, громадських організацій, медіа та відповідального бізнесу.

«Тиждень обізнаності про кліматичну кризу — це не лише практика демократичних країн, яку ми хочемо зробити традиційною для України. Це можливість показати, наскільки зміна клімату вже впливає на різні сфери нашого життя, особливо в умовах війни, яка посилює ці виклики. Наш головний заклик — діяти: адаптуватися до змін, які вже відбуваються, і водночас скорочувати вплив людини на клімат», — зазначає Анна Талаш, координаторка з розвитку місцевих ініціатив у Greenpeace Україна.

Як долучитися до УКТ?

До Українського кліматичного тижня можуть приєднатися громадяни, громадські організації та ініціативи, органи місцевого самоврядування, навчальні заклади, медіа та відповідальний бізнес.

Для цього потрібно:

1. придумати та організувати подію, пов’язану з кліматом;
2.дотримуватися цінностей Українського кліматичного тижня — зокрема принципів недискримінації, екологічності та відсутності грінвошингу;

3. зареєструвати подію через форму Українського кліматичного тижня.

4. провести її 5–11 жовтня у своїй громаді або онлайн;

Після реєстрації подія стане частиною загальноукраїнського марафону.

Про УКТ:

Український кліматичний тиждень вперше провели у 2025 році. Тоді в різних регіонах України відбулося близько 150 подій, які об’єднали понад 5 тисяч учасників та учасниць. У 2026 році організатори прагнуть розширити географію ініціативи та залучити ще більше громад, організацій, освітніх закладів і локальних ініціатив.

Український кліматичний тиждень започаткували громадські прокліматичні та природоохоронні організації: Greenpeace Україна, Екодія, Розвій, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, СтарДуб, Fridays For Future Ukraine, U-Cycle та Національний природний парк «Голосіївський».

Зареєструвати власну подію можна через форму УКТ: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfB43iUfrhfwLg4wD_ti7t8GHU6qapP6J0SS2xHZund7-lOgA/viewform   

Більше про УКТ читайте тут.

Екоактивізм рідко починається з великих планів. Частіше — з особистого відчуття несправедливості, уважності до простих речей і внутрішньої потреби діяти.

Такою є історія Наталії Гаєцької — голови ГО “Mariupol Zero Waste” та координаторки напрямку “Клімат і довкілля” в БО “Фонд Боярської громади” та менторки Менторської програми Зеленого Валу 2026.

Вона родом із Маріуполя і вже багато років працює з темами нуль відходів, компостування та біорізноманіття — навіть попри війну, втрати й розпорошеність команди по різних країнах.

Від відчуття болю до свідомої дії

Екологічна чутливість з’явилася у Наталії ще в юності.

“Мені було буквально боляче за отруєння людьми природи та свого найближчого довкілля.”

Важливими стали й події, що сформували покоління — зокрема Чорнобиль, який Наталія пережила у 16 років, та індустріальний вплив Донеччини. Але свідомий шлях в екорух розпочався значно пізніше — у 2018 році:

“Свідомо та цілеспрямовано я прийшла в екорух у віці 48 років.

Як усе почалося: від вторсировини до громадської ініціативи

Перший крок був максимально практичним — знайти, куди здати вторсировину.

“Я просто шукала, куди здати вторсировину… а за пів року стала головою ініціативної групи.”

Так Наталія долучилася до ініціативи “Маріуполь сортує”, яка згодом переросла в роботу над екопроєктами та навчальними програмами. З часом ініціативна група переросла у ГО, яка вже під час повномасштабної війни була офіційно оформлена у Львові.

Війна, розпорошення і спільна цінність

Після 2022 року команда опинилася в різних країнах, але не втратила зв’язку.

Ми не бізнес і фізично нічого не переміщали… це складно.

Попри це, їх об’єднує спільний досвід, цінності та пам’ять про Маріуполь.

Нас тримають разом і цінності, і спогади, і навіть спільний біль за втрачене півмільйонне місто.

Чому про довкілля неможливо мовчати навіть під час війни

Для Наталії екологічна тематика не зупинилася через війну — навпаки, стала ще гострішою.

Я не уявляю, що б змусило мене про це мовчати. Боротьба за довкілля — це фактично боротьба за життя. –

Вона наголошує, що екологічні проблеми не зникають у кризах — вони лише посилюються.

Екоактивізм як частина життя

Для Наталії екологічні принципи — це не окрема діяльність, а стиль життя.

Якщо це дійсно цінності, то вони — в усьому.

Вона сортує відходи, компостує, використовує екологічні засоби і навчає цьому інших — не як теорії, а як власну практику.

Про природу як джерело натхнення

“Надихає сама природа, як у ній немає нічого зайвого, все йде на користь живим істотам.”

Саме компостування стало для неї ключовою темою — як найближча до природних циклів практика.

Спільнота, яка змінює масштаб впливу

Важливим етапом стало знайомство з ширшою екоспільнотою, зокрема через освітні програми та зустрічі.

“Часто ми можемо бути буквально поруч і не знати один про одного.”

“‘Свої’ люди — повсюди.”

Вигорання і як із нього виходити

Наталія відкрито говорить про складні періоди в активізмі — втому, знецінення і навіть депресію. Каже, що її рятувала можливість часто бувати на природі. Серед простих, але дієвих способів відновлення вона називає контакт із природою, прості справи та підтримку себе:

Казати собі після кожної дії: ти молодець. Бо ти в себе одна.

Майбутнє: компостування як нова норма

У довгостроковій перспективі Наталія бачить компостування як базову практику:

• присадибне
• квартирне
• пермакультурне

Наталя дуже вмотивована і каже:

Я не заспокоюся, поки всі навколо не почнуть компостувати.

Підтримка інших і сила маленьких кроків

Для тих, хто тільки починає ініціативи, її порада проста:

“Не спішіть. Шукайте своїх людей. Вчіться в природи: поки зернятко не дочекається умов — воно не проросте.

Повертаючись до початку свого шляху, Наталія каже:

Ти точно опинилась там, де треба.

      За посиланням
https://www.instagram.com/reel/DV0fY9KjO5A/?igsh=MXV0NGRqbHJrcTFjNA==  можна дізнатися більше компостер-диван, який було створено під час Менторської програми Зеленого Валу 2025 під супроводом Наталії Гаєцької.

• Публікацію підготувала: Наталія Гаєцька, ГО “Mariupol Zero Waste”.
• Долучайтеся до інстаграм-сторінки: https://www.instagram.com/mariupol_zero_waste/

Протягом трьох місяців ГО КИЇВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ у співпраці з Інститутом географії НАН України розробили інтерактивний навчальний курс на тему: “Клімат змінюється – вчимося адаптуватися”.

За допомогою гранту від Greenpeace Україна нам вдалось залучити до виконання проєкту талановитих дизайнерів, які втілили задуми науковців та розробили яскраві наочні матеріали.

Результатом нашої співпраці стали два посібники та три презентації, які містять інтерактивні навчальні матеріали з теми Адаптація до зміни клімату. Вони розраховані на школярів різного віку та вчителів. Вони допомагають зрозуміти, як кліматична зміна вже впливає на наше життя. Пояснюють причини глобального потепління, наслідки для природи та людей, а також показують, чому важливо не лише зменшувати викиди парникових газів, а й навчатися пристосовуватися до кліматичної кризи.

У матеріалах наведено приклади адаптації міст та громад як в Україні, так і у інших країнах світу, що робить тему близькою та зрозумілою для учнів. Посібники містять практичні поради щодо економії води та енергії, збереження зелених зон, безпечної поведінки під час спеки, повеней чи буревіїв. Презентації допомагають учням розвивати критичне мислення, аналізувати інформацію про довкілля та шукати власні рішення для школи чи громади. Особливу увагу приділено формуванню екологічної відповідальності та командної роботи.

Матеріали адаптовані для різних вікових груп і можуть використовуватися на уроках, гуртках або позакласних заходах. Вони поєднують наукові факти з реальними прикладами та інтерактивними завданнями, що мотивує школярів діяти. У підсумку учні отримують знання і навички, які допоможуть їм краще підготуватися до викликів майбутнього та дбати про довкілля вже сьогодні.

     

Цікавим доповненням до кожної презентації є активне посилання на відеоматеріали та друковані видання по темі Адаптація до зміни клімату, які адаптовані відповідно віку. А також цікавим буде проходження інтерактивних тестів, рольових ігор та вправ для навчання. 

      За посиланням можна користуватись матеріалами та вивчати цю досить важливу тему.

• Публікацію підготувала: Марина Антощук, ГО КИЇВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ
• Долучайтеся до фейсбук-групи: https://www.facebook.com/groups/346082863415116/